Обдумуй у своєму серці шляхи Господа
(15): Бо так промовляє Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Його Ймення: Пробуваю Я на Височині та в святині, і з зламаним та з упокореним, щоб оживляти духа скромних, і щоб оживляти серця гноблених!
1. Люди, які не думають (1-12)
Все, що робить Бог, має певну ціль. Коли в нас є страх Божий і ми роздумуємо про Його шляхи, Він веде нас стежкою миру. Але деякі люди не думають. Коли людина живе за своєю грішною природою, то потрапляє в полон хіті та жадібності. Вона стає дурною та втрачає здатність думати, потрапляє у безглузде ідолопоклонство та відверту аморальність. Нечестиві не бояться Бога, бо вони не думають про Нього. Для них немає миру.
2. Ті, що шукають пристанище в Бозі (13-21)
Бог живе на висоті небес та на святому місці, проте Він приходить до смиренних та розкаяних, хто шукає пристановище в Бозі. Хоча є багато запитань про життя та смерть, на які ми не маємо відповіді, але, коли ми думаємо про шляхи Господні і приходимо до Бога зі зламаним духом, Він відновлює нас, зцілює і дає мир.
Молитва:Господи, я роздумую про Твої шляхи та прихожу до Тебе зі зламаним серцем. Тільки Ти моє пристановище.
Одне слово:Бог перебуває з зламаними серцями