Дика маслина
(20): Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся
1. Життя з мертвих (13-16)
Попри те, що Павло був апостолом поган, він любив і свій народ. Він молився, щоб місія серед поган викликала заздрість в євреях, і, щоб вони, розкаявшись, повернулися до Бога. Це подібне тому, ніби мертва людина ожила. Корінь Ізраїлю - це Месія і Божа обіцянка про Месію (Іс. 11:1). Ціле оливкове дерево - це народ Божий. Якщо галузки прищеплені до Бога і до Христа, то вони живі. Якщо вони відрізані від Нього, то мертві. Павло молився за народ Ізраїлю, щоб він повернувся до життя і до своєї місії.
2. Прищеплені галузки (17-24)
Тут Павло пише про віруючих з поган. Він хотів, щоб вони мали почуття історії. Вони не повинні величатися, але мати страх Божий. Ізраїль відламався через свої гордощі та невірство, а погани були прийняті Божою благодаттю тільки завдяки вірі. Вони тримаються тільки завдяки тому, що приєднані до кореня і є частиною Божого народу і Його історії. Якщо Ізраїль покається і повірить, то він знову буде прищеплений до Божої історії.
Молитва:Господь, по Твоїй благодаті Ти прищепив мене до Ісуса і Твоєї історії спасіння. Допоможи мені перебувати в Ісусі та в Твоїй історії.
Одне слово:З'єднайся з коренем і тримайся вірою