Закон святий
(13): Тож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь
1. Гріх пізнається через Закон (7,8)
В десятій заповіді сказано: "не жадай". Це єдина заповідь, яка стосується безпосередньо наших внутрішніх бажань. Людина, яку добре виховали, може утриматись від крадіжок, але не може втримати своє серце від заздрості. Павло був здібним і самоправедним фарисеєм, але він усвідомив, що його серце переповнене світськими амбіціями і грішними бажаннями. Він усвідомлював себе грішником. Він був у розпачі, бо не міг вирішити свою проблему гріха. Але після цього він зустрівся з Христом.
2. Заповідь свята (9-13)
Бог праведний, а Його Закон святий і добрий. Але Закон не має сили, щоб очистити людське серце і життя від гріха. Закон лише висуває вимоги, які неможливо виконати. Тому людина, яка намагається за допомогою Закону досягти праведності, усвідомить лиш те, наскільки вона грішна. Павло говорить прямо: "Гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив". Закон викриває гріх. Бог використовує Закон, щоб допомогти людям усвідомити свої гріхи, але Закон не може вирішити нашу проблему гріха.
Молитва:Господи, я визнаю, що я грішник, і не можу допомогти собі сам. Дякую за прощення через Кров Ісуса.
Одне слово:Називай гріх гріхом