Перед загибеллю гордість буває
(18): Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність
1. Поклади свої чини на Господа (1-9)
Людина будує свої плани, але чи вони здійсняться, залежить від Господа. Бог зважує серце людини: чи ми шукаємо Його слави, чи власного зиску? Ми маємо шукати Божої волі, тому що Він керує історією. Ми маємо пізнавати великий план Бога для нас та всього творіння. Ми маємо боятися Бога та покласти свої шляхи на Його волю.
2. Перед загибеллю гордість буває (5,10-25)
Бог прихильний до тих, хто чинить в страсі божім та в праведності. Таких людей Господь береже від зла. Але пихаті й горді люди шукають лише власного зиску, нехтують істиною та настановою й, таким чином, йдуть прямою дорогою до пекла.
3. Той, хто панує над самим собою (26-33)
“Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста.” Вміти приборкати свій гнів та панувати над своїми думками, бажаннями, емоціями та діями дуже непросто. Чому? Тому що наша грішна природа вимагає від нас не противитися їм, йти за течією. Але, коли ми дозволяємо Ісусу Христу панувати над всім своїм життям, включаючи всі прагнення, всі бажання та емоції, то Він підкорює все це Богу. Така людина благословенна, та Бог вважає її за героя.
Молитва:Господи, я — ніщо, але дозволь мені пізнавати Тебе. Використовуй мене в Твоїй великій викупній роботі.
Одне слово:Перед загибеллю гордість буває