Посуха, голод та меч
(22): Хіба є між марними божками поганів такі, що спускають дощі? І чи небо саме дає зливу? Чи ж не ти - Господь Бог наш? Тому-то на Тебе надіємось ми, бо ти все це чиниш
1. О Боже, зроби що-небудь! (1-16)
Жахлива посуха знищила урожай землі, як Єремія і пророкував. Бог - Надія та Спаситель для Свого народу (8), але люди відвернулись від Нього та служили ідолам. Бог простягнув Свої руки для суду і навіть молитва Божого слуги залишалась без відповіді. Голод, що прийде за посухою, а потім меч Вавилона розорюватимуть Єрусалим. Брехливі пророки казали неправду, обіцяючи мир та процвітання. Але вони перші будуть покарані за це. Бог кликав Своїх людей до покаяння.
2. "Хай заходять удень та вночі мої очі слізьми" (17-22)
Єремія з розбитим серцем оплакував свій народ, тому що тільки з Богом їх надія. Тільки Він Єдиний може спасти їх від посухи, голоду та меча. Бездушні ідоли не можуть посилати дощ; тільки Бог може зробити це. Наша надія в Ньому. Він готовий простити тих, хто приходить до Нього з покаянням.
Молитва:Господь, прости мої гріхи та очисти мене від неправди. Поверни серця нашого народу до Тебе та зціли нашу землю.
Одне слово:Тільки з Богом наша надія