Розп'яття та смерть Ісуса
(54): А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!
1. Щоб примирити нас з Богом
Між Господнею вечерею та розп’яттям відбулося багато подій: Ісус молився в Гефсиманському саду, щоб виконати волю Бога-Батька, Його арештували, судили перед синедріоном, перед Пилатом та царем Іродом. Все це сталося, щоб виконалися пророцтва. Все це сталося, тому що Господь, щоб спасти грішників, мав померти на хресті й Своєю смертю примирити нас з Богом.
2. Ісус спасав інших, а не Себе (32-44)
Після бичування Ісус був неспроможній нести хреста. Але Він відмовився від вина змішаного з гіркотою, яке полегшило би Його страждання. Поки Він був розп'ятий і в немочі висів на хресті, а Його кров повільно текла з Його ран, всі хто побіч проходив, ображали та лихословили Його: "спаси Самого Себе!". Але Ісус не врятував Себе. Він віддав Своє життя за гріх світу. Він помер, щоб врятувати мене, тебе та всіх, хто вірує в Нього.
3. Смерть Ісуса, Сина Божого (45-56)
На три години темрява покрила землю. Ісус найбільше страждав через те, що поніс на Собі гріхи всього світу. Він проголосив слова з 21-ого Псалма: "Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?". В момент Його смерті, завіса в храмі роздерлась надвоє, й шлях до Святого Святих, де трон Бога, відкрився. Сотник сповідував: "Він був справді Син Божий!".
Молитва:Господи, Ти не спас Самого Себе; Ти помер, щоб врятувати мене. Ось, я прийшов до Тебе.
Одне слово:Він помер за мене