Аби но скінчити дорогу свою та служіння
(24): Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчити дорогу свою та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса, щоб засвідчити Євангелію благодаті Божої
1. Кайдани та муки чекають мене (22-24)
Павлове рішення йти до Єрусалиму не було звичайним. До цього його спонукав Святий Дух. Але у кожному місті Дух застерігав, що його чекають кайдани та муки. Незважаючи на це, Павло був упевнений, що має йти. Чому? Бо його єдиною темою молитви було закінчити місію, дану йому Господом Ісусом. Яка ж була у нього місія? Це було служіння свідчити про Євангелію Божої милості.
2. Об'являти усю волю Божу (25-27)
Павло знав, що ніколи більше не зустріне своїх ефеських ягнят на землі. Він зробив усе, що зміг, щоб об'явити їм усю волю Божу. Він вивчав з ними Біблію і говорив покаятися у гріхах. Тому відповідальність за прийняття чи неприйняття Христа і шляху істини лежала ефесянах.
Молитва:Господи, допоможи мені виконати місію, дану Тобою, приймати усі страждання і об'являти усю волю Божу.
Одне слово:Об'являй усю волю Божу