Анна дотримала свою обіцянку
(27,28): Я молилася за дитину цю, і Господь дав мені жадання моє, що я просила від Нього. А тепер я віддаю його Господеві на всі дні, скільки він жаданий для Господа. І вклонилася там Господеві
1. Дотримуй своє слово (21-23)
Анна не пішла вчиняти щорічну жертву, вона залишилась вдома зі своїм дитям. Її чоловік нагадав їй про її обітницю. Мабуть, для неї це було великою боротьбою, але вона вирішила дотриматись її. Вона приготувалась посвятити Самуїла Господу. Вона мала віддати свого сина до храму у Шіло і залишити його там на все життя служити Господу.
2. Анна віддає Самуїла Господу (24-28)
Самуїл був ще дуже маленьким хлопчиком, коли батьки відвели його до Господнього дому у Шіло. Мабуть, вони мали багато причин, щоб не лишити його там: Ілій був старим чоловіком; він навіть не міг добре виховати своїх власних синів; Самуїл був занадто малим - він міг сумувати за рідним домом. Та вони не шукали відговорок. Після принесення жертви Господу, Анна сказала Ілію, що Господь відповів на її молитву і дав їй сина. Тепер вона віддавала його Господу на все життя. Анна мала страх Божий і дотримала обіцянку.
Молитва:Господи, постав в наш час багато матерів молитви, як Анна.
Одне слово:Посвятімо наших дітей Богу