Дружини для синів Вениямінових
(25): Того часу не було царя в Ізраїлі, кожен робив, що здавалося правдивим в його очах!
1. Жаль Ізраїля (1-14)
В праведному гніві Ізраїльтяни дали дурну клятву (1). Тепер одне плем'я Ізраїля стояло на грані вимирання. Ізраїльтяни перейнялися проблемою племені Вениямінового як власною і скликали національну раду. Коли з'ясувалося, що ніхто з жителів Явешу Љілеадського неприйшов до Міцпи, вони вирішили взяти дружин для Вениямітян з їхнього міста за те, що його жителі не співчували своїм браттям.
2. Жінки з Шіло (15-25)
Вениямітянам не вистачило дружин, і тому ізраїльтяни запропонували ще один спосіб (20,21). Ті прийняли пораду і пішли на свято до Шіло. Вони ховалися, а коли дівчата Шіла виходили танцювати танці, кожен міг схопити собі дружину. 25-й вірш - це хороший опис того часу. Божий народ потребував пастиря. Це дало основу для встановлення монархії.
Молитва:Господи, допоможи мені перейматися проблемою свого народу як моєю власною; навчи мене коритися Твоєму слову, а не власним ідеям.
Одне слово:Божий народ потребує пастиря