Вірний не дивлячись на страждання
(6:11): Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?
1. О, коли б же збулося прохання моє... (6:1-13)
Страждання та біль Йова були настільки великі, що переважили б морський пісок. Він вмовляє Бога дати померти йому тому, що він не зрікся Божого слова. Ця вірність його до слова Бога стала для нього надією та втішанням у немилосердній хворобі.
2. Не покладайся на людей (6:14-30)
Йов порівняв своїх друзів з ненадійним струмком, який шумить під час зливи, але висихає коли настає спека. Він зрозумів, що не може покладатися на них, тому що їх нема поруч, коли вони найбільш потрібні. Тільки Бог вірний та надійний.
3. Прости мій гріх, Стороже людський (7:1-21)
Йов чекає полегшення від Бога, як раб, який чекає, щоб настав вечір. На ліжку своєму він не може заснути та перевертається з боку на бік, тому що тіло його вкрите болючими язвами. Коли ж він засипає неспокійним сном, то його мучать кошмари. Йов розуміє, що тільки Бог може полегшити його страждання, тому уповаючи на Господа, він просить милості.
Молитва:Господи, допоможи мені берегти Твоє слово в своєму серці та бути вірним Тобі.
Одне слово:Не залишай слова Бога