Ісус зглянувся над народом
(34): І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, - і змилувався над ними, бо були, "немов вівці, що не мають пастуха". І зачав їх багато навчати.
1. Вівці без пастиря (30-34а)
Тиск на Ісуса і Його учнів зростав, так що проповідувати Євангеліє ставало все складніше. Смерть Івана Хрестителя показала небезпеку проповідування, а заодно і духовний стан політичних та релігійних лідерів Ізраїлю. В ізраїльського народу не було пастиря. Ірод, цар Ізраїлю, був рабом страху, хтивим чоловіком і п'яницею. Офіційні духовні лідери - фарисеї, стали гордими і лицемірними, тому не могли допомогти ягнятам. Люди страждали через них і жадали любові. Вони голодували, страждали від хвороб і мучилися через скоєні гріхи. Вони відчували безнадійність і відчай, і були схожі на овець, які не мають пастиря. У пошуках істинного пастиря вони прибігли до Ісуса, Який хотів усамітнитися для спілкування та відпочинку зі Своїми учнями.
2. Він почав їх багато навчати (34б)
Ісус хотів провести час наодинці зі Своїми учнями. Але коли Він побачив людей, що прийшли до Нього, Його пастирське серце тривожно забилося. Ісус не міг спокійно дивитися на їхні страждання. Він вважав, що вони так страждають, через те, що не мають слова Бога. Вони нічого не знали про духовний світ, про справжню свободу від гріха і про нове життя. Вони не знали, звідки вони прийшли і навіщо живуть. Їм потрібно було народитися духовно і побачити Царство Бога. Тому Ісус навчав їх слову Бога.
Молитва:Господь Ісус, спасибі за те, що став моїм Істинним Пастирем. Ти віддав Своє життя за мене і за весь світ. Лише Ти, один, можеш дати мені чіткий напрямок і ціль для життя. Постав в наш час молодих людей, які мають пастирське серце до студентів.
Одне слово:Вівцям потрібен пастир