Бог дає мудрість та радість
(26): Бо людині, що перед лицем Його добра, дає Він премудрість, і пізнання, і радість; а грішникові Він роботу дає, щоб збирати й громадити, щоб пізніше віддати тому, хто добрий перед Божим лицем. Марнота і це все та ловлення вітру!...
1. Шукав я радості (1-3)
Соломон прагнув знайти кращий спосіб прожити своє коротке життя. Він був могутнім, багатим правителем і випробував усе, що може принести радість. Він шукав сенс життя потураючи бажанням свого тіла. Він ні в чому собі не відмовляв. Він мав усе, чого бажав та робив усе, що хотів (10а). Але він не знайшов в такому способі життя ні змісту, ні радості.
2. "Поробив я великі діла" (4-11)
Соломон побудував храм, дім, понасаджував сади та зробив для них зрошувальні системи. Він накопичив велике майно. Але в кінці-кінців він повинен був залишити все це тому, хто мав бути після нього (17-23).
3. Краще бути мудрим (12-26)
Краще бути мудрим, ніж нерозумним, але для мудрих, як і для нерозумних кінець – смерть. Соломон робить висновок, що Бог дає «радість людині, що перед лицем Його добра» (26).
Молитва:Господи, допоможи мені бути добрим перед Твоїм лицем і не тратити даремно життя.
Одне слово:Будь добрим перед лицем Божим