Вступ до книги пророка Йоїла
Ім’я пророка Йоїла згадується тільки в цій книзі та в книзі Дій Святих Апостолів. Його ім’я означає "Господь є Бог". Напевно, він жив у Юдеї, бо у своїй книзі він згадує Юдею та Єрусалим. Скоріше за все, він писав свої пророцтва після повернення народу з вавилонського полону, бо в книзі немає згадок про царя, і, здається, суспільне життя обертається навколо храму. Пророцтво Йоїла звучить під час спустошливого нашестя сарани, після якого була засуха. Він бачив в цьому Боже попередження Своєму народу, щоб вони розкаялись і відновили свої стосунки з Богом. Матеріалістичний, самовдоволений стиль життя людей гнівить Бога. Бог благословив землю, але замість того, щоб шукати Бога, люди почали шукати задоволення. Нашестя сарани – це попередження про наближення Дня Господнього. Петро цитує Йоїла в своїй проповіді у день П'ятидесятниці у другому розділі Дій. Він наголошує на тому, що Йоїл пророкував про сходження Святого Духа на всяку плоть.
Книгу можна розділити на 2 частини:
1. Нашестя сарани – Боже попередження (1:1-2:17)
2. День Господній – Божий суд на народи (2:18-3:21)
Він висушив радість людських синів
(19): До тебе я кличу, о Господи, пожер бо огонь пасовища пустині, а жар попалив усі дерева на полі
1. Він висушив радість людських синів (1-12)
Нашестя сарани, про яке говорить Йоїл, було таким спустошливим, якого ще ніколи не було в Юдеї. Це було схоже на вторгнення іноземної армії (6,7). Сарана з’їдала кору з дерев, спустошувала виноградники і знищувала зерно в полі. Після нашестя сарани почалась засуха. П’яниці плакали, тому що не стало вина, а священики - тому що не було хліба для жертви. Рільники були у відчаї. Радість людських синів була висушена. Природні катаклізми нагадують нам, що ми не повинні приймати Божі благословення як належне.
2. Заклик до покаяння (13-20)
День Господній – це час рішучого втручання Бога в людську історію. Бог зараз карає, щоб закликати людей до покаяння. Нашестя сарани не було випадковістю. Це було запрошенням Бога, щоб люди покаялись і кликали до Господа. Так, пророк кличе до Господа, щоб Він змилувався і допоміг. Навіть дикі тварини прагнуть до Господа (19,20). Божий гнів і любов – це два боки однієї медалі.
Молитва:Ти, о Господи, є джерело всякого благословення. Я кличу до тебе з каяттям і вдячністю у серці.
Одне слово:Розкайся і клич до Бога