Молитва перших християн
(29): І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміливістю слово Твоє повідати
1. Бог є Владика (23-28)
Петру і Іванові погрожували, а потім відпустили з в’язниці. Вони повернулися до віруючих і розповіли про те, що сталося. Чи були вони налякані? Ні, вони почали голосно молитися разом. Вони розпочали молитву з подяки та визнання суверенітету Бога-Творця. Вони вірили в слово Бога з Псалма 117:22. Вони дивувалися, як Ірод і Понтій Пилат, язичники та юдейські лідери зібралися разом проти Месії, саме так, як прорік Дух Святий. Вони прийняли гоніння як частину Божого суверенітету, вони довіряли слову Божому і раділи в Бозі, Який панує над усім.
2. Дай нам говорити з сміливістю (29-31)
У них було тільки дві теми молитви: (1) споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із сміливістю слово Твоє повідати; (2) простягни Свою руку на уздоровлення Ім’ям Ісуса. Вони молили Бога зміцнити їх, щоб, незважаючи на протидію, поширювати Божу милість і любов в життях страждаючих людей.
Молитва:Господи, допоможи мені проповідувати Твоє слово з сміливістю.
Одне слово:Бог – суверенний Владика