Ісус заспокоює бурю
(26): А Він відповів їм: "Чого полохливі ви, маловірні?" Тоді встав, і заказав бурі і морю, - і тиша велика настала
1. Де віра ваша? (23-26а)
Учні Ісуса були досвідченими рибалками; вони були знайомі з раптовими штормами, що іноді траплялися над спокійним Галілейським морем. Але коли вони перепливали озеро, шторм зірвався так раптово і з такою силою, що навіть досвідчені люди не на жарт злякалися. А Ісус спокійно спав, втомлений від вимогливого натовпу. Він навіть не прокинувся, коли почався шторм. Він спав мирно, бо повністю довіряв Богу. Хвилі здіймалися біля човна і здавалося, що вони проковтнуть маленьке суденце. Учні кинулися до Ісуса: "Рятуй, Господи, - гинемо!" У скрутну хвилину вони дозволили страхові керувати їхніми серцями. Страх — це протилежність вірі. Їхньою проблемою був не шторм, а відсутність віри.
2. Хто ж це такий? (26б-27)
Потім Ісус наказав бурі і морю, і тиша велика настала. Вітер і море знали свого Творця, а люди не знали.
Молитва:Господи, Ти — Творець. Ти керуєш людьми і ходом історії. Допоможи мені не панікувати, а довіряти Тобі у будь-якій критичній ситуації.
Одне слово:Де віра ваша?