Ярмо гріха
(16): бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!
1. Немає спокою в костях моїх через мій гріх (1-14)
Цар Давид вчинив гріх. Гріх відділяє нас від Бога, а гріх залишений без розкаяння навіть може зробити щиру людину хворою. Давид був такою людиною. Його вина цілковито поглинула його. Через свій гріх він навіть захворів фізично. Він був не просто відділений від Бога, через свій гріх він став чужим навіть для своїх друзів та сусідів. Його вороги раділи з його слабкості, бажали йому нещастя та говорили прокляття.
2. На Тебе надіюся я (15-22)
Давид не міг нічого сказати чи зробити, він міг лише надіятися на Господа. Він впевнений, що Господь відповість йому. З вірою в Боже прощення він визнав свій гріх. Коли він розташував своє серце до Бога і погнався за добром, проти нього повстало багато ворогів, які очорнювали його. Давид молив Бога захистити його від ворогів та поспішити йому на допомогу. Бог не далеко від того, хто приходить до Нього в пошуках милості та допомоги. Він завжди відповідає на таку молитву.
Молитва:Господь, цим ранком я приходжу до Тебе по милість та допомогу. Будь близький до мене.
Одне слово:Шукай Божої милості