Жертвуй з радістю
(14,17): хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так жертвувати, як це? Бо все це від Тебе, і з Твоєї руки дали ми Тобі. І я знаю, Боже мій, що Ти вивідуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я пожертвував це все, а тепер бачу я з радістю народ Твій, який знаходиться тут, що жертвує себе Тобі
1. Жертвуй для Господа (1-9)
У недосвідченого Соломона було завдання побудувати храм. Це була велика справа, тому що храм будувався не для людини, але для Бога. Давид показав приклад самовідданого жертвування. Він наперед заготовив золото, срібло та дорогоцінне каміння у великій кількості. Але з власних скарбів він віддав зверху того, що заготовив. Потім він запитав лідерів: "І хто ще жертвує, щоб сьогодні наповнити свою руку пожертвою для Господа?" й вони відповіли старанними пожертвуваннями.
2. Молитва Давида (10-30)
Давид навчив народ співати гімни хвали, які сам склав. Жертвування – це радісний привілей. Цей привілей дарував Бог, тому що Бог Володар над всім. Що людина може дати Йому? Він хоче наші серця. Він вивідує наші серця та любить щиросердя. Давид молився, щоб й народ, та Соломон, назавжди зберегли в серці вірність Богу.
Молитва:Господи, допоможи мені старанно служити Тобі з чесним серцем. Даруй мені привілей жертвувати.
Одне слово:Всім серцем жертвуй Володарю