Соломон стає царем
(48): І сказав цар так: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що сьогодні дав сидячого на моїм троні, а мої очі те бачать!
1. Адонія проголошує себе царем (1-27)
Цар Давид дуже постарів. Усі думали, що він перестав розуміти, що діється. Гордий Давидів син Адонія вирішив захопити престол. Батько ніколи не заважав йому в його справах, тому він не передбачав жодних проблем. Крім того, він заручився підтримкою таких впливових людей, як генерал Йоав.
2. Віра та сміливість Вірсавії (28-46)
В Ісусовім родоводі (Мат. 1) Вірсавія згадується як "Урієва". Це нагадує нам про Божу милість і прощення. Давид обіцяв Вірсавії, що трон успадкує Соломон. Вірсавія довго не відвідувала Давида, але рятуючи свого сина вона подолала свій страх і прийшла до Давида. Давид призначив своїм спадкоємцем Соломона. Соломон в'їхав до Єрусалиму на Давидовім віслюкові і був помазаний царем над Ізраїлем.
3. Віра Давида в обіцянку Бога (47-53)
Для Давида вцарювання Соломона було не просто рішенням династичного спору. Давид дивився на це як на виконання Божої обіцянки. Він дякував і благословляв Бога.
Молитва:Господи, допоможи мені долати гордість і сміливо робити вчинки віри. Постав братів і сестер, які зможуть творити історію.
Одне слово:Віра і сміливість однієї жінки