Людина, котра знала, як розкаятись
(24): І сказав цар до Аравни: Ні, бо тільки куплю від тебе за ціну, і не принесу дармо цілопалень Господеві, Богові моєму. І купив Давид тока й худобу за срібло п'ятидесяти шеклів.
1. Давид наказує перерахувати народ (1-10)
Давид допустив гордість. Не було ніякої потреби, щоб перерахувати людей здатний до війни. Йоав намагався довести це Давиду, але той був упертим. Пізніше він відчував докори сумління і розкаявся, попросивши вибачення у Бога.
2. Вони всього лиш вівці (11-17)
Через гріх Давида Бог покарав народ. Давид вибрав покарання від руки Господа. Морова виразка покрила ізраїльтян. Господь засмутився. Пастирське серце Давида розривалось на частини, коли він бачив, як його вівці страждають з-за його гріха.
3. Не принесу дармо цілопалень Господеві (18-25)
Давид зробив жертівник згідно Божих інструкцій. Аравна був зворушений, коли цар хотів купити у нього гумно, для того щоб збудувати жертівник, і запропонував безкоштовно. Але Давид наполягав, щоб купити. Морова виразка припинилась. Цей вівтар став стороною храму.
Молитва:Господь, навчи мене нести повну відповідальність, коли я грішу і розкаююсь.
Одне слово:Віддай Богу найдорожче