Авнер на стороні Давида
(9,10): Нехай так зробить Бог Авнерові, і нехай ще додасть йому, якщо я не зроблю Давидові так, як Господь присягнув був йому, щоб перенести царство від Саулового дому, і щоб поставити Давидів трон над Ізраїлем та над Юдою від Дану й аж до Беер-Шеви
1. Авнерове рішення (1-11)
Давид царював в Хевроні над домом Юдиним сім з половиною років аж доки Ізраїль не об'єднався. Авнер був двоюрідним братом Саула, і головнокомандувач його війська. Він намагався поставити царем Саулового сина, але побачив, що Давид все більше укріплювався, в той час, як Іш-Бошет втрачав позиції. Авнерова зацікавленість Сауловою наложницею більш за все мала політичний характер. Коли Іш-Бошет докоряв Авнеру, той сильно розгнівався і використав цю ситуацію, як привід, щоб перейти на сторону Давида. Авнер з самого початку знав, що Господь поставить Давида над усім Ізраїлем.
2. До мирного єднання (12-21)
Авнер використав свій вплив, щоб привести Ізраїльских старійшин, в тому числі і синів Веніамінових (коліно, до якого належав Саул) в стан Давида. Давид з радістю вітав їх, вчинивши бенкет. Він пробачив своїх колишніх ворогів. Він не хотів громадянської війни. Давид відклав в сторону особисту упередженість і колишні образи заради миру і єднання Божого народу серед усього Ізраїлю.
Молитва:Господи, допоможи мені думати не про себе, а про те, що прославляє Тебе і найкраще для Твого народу.
Одне слово:Пастир забуває образи