Евен-Єзер
(12): І взяв Самуїл одного каменя, і поклав між Міцпою та між Шенам, та й назвав ім'я йому: Евен-Єзер. І він сказав: Аж доти дав нам Господь
1. Покаяння народу (1-6)
Люди почали усвідомлювати глибину свого гріха після перемоги філістимлян і суду Божого над усіма, хто нехтував ковчегом. Вони плакали за Господом. Самуїл сказав їм, що є лише один шлях позбутись гніту філістимлян - це розкаятись в ідолопоклонстві і прихилити своє серце до Господа і служити Самому лише Йому. На це пішло довгих 20 років вивчення Біблії і страждань, але все ж одного дня люди зібрались до Міцели і розкаялись. Самуїл молився за них.
2. Аж доти допоміг нам Господь (7-17)
Поки вони постились і молились, філістимляни зібрались атакувати їх. Але Господь спас Ізраїль, розгромивши ворога. Після цього вони отримали мир, а Самуїл став їхнім лідером. Він поставив камінь Евен-Єзер, що нагадував їм про вірність Бога, Який відповідає на молитву, і про Божу ласку.
Молитва:Господи, дуже дякую, що Ти допомагав мені аж досі. Ми прославляємо і дякуємо Тобі, Боже Евен-Єзеру.
Одне слово:Аж доти допоміг нам Господь