Ісус сумує через Єрусалим
(34): Єрусалим, Єрусалим, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!
1. Однак, Мені треба ходити (31-33)
Коли Ісус наблизився до Єрусалиму, то отримав повідомлення що, Ірод хоче його вбити. Деякі фарисеї порадили Йому тікати. Небезпека померти не змінила планів Ісуса. Він вважав Свою місію важливішою за Своє життя. Він продовжуватиме зцілювати людей і виганяти демонів. Він не боїться Ірода, бо знає, що життя і смерть в Божих руках, а не в руках «іродів» цього світу. Він знав, що помре в час і на місці, що обрані Богом.
2. Єрусалим, Єрусалим! (34-35)
Ісус любив ізраїльський народ, навіть якщо вони раз за разом відштовхували Божу любов та Божу милість спасіння. Він любив їх з пастирським серцем Бога, з серцем батька, що любить марнотратного сина. Він не примушував прийняти Божу любов. Він міг лише любити їх з розбитим серцем.
Молитва:Господь, допоможи мені підкоритися Тобі та не боятися людей. Навчи мене Твоєму пастирському серцю та духу Ісуса, що віддав життя.
Одне слово:Ісус - Добрий Пастир