Гефсиманія
(36): І благав Він: Авва-Отче, Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу!... А проте, не чого хочу Я, але чого Ти...
1. Обгорнена сумом смертельним душа Моя! (33-34)
Ісус переживав страждання, скорботу і неспокій перед смертю на хресті. Наближалися Його арешт і розп'яття. Його учні ще не були готові. Але скорбота, що обійняла Його душу, була скорботою про гріхи світу (Ісая 53:3-5). Що ж Він робив у цей час? Він молився і просив учнів молитися разом з Ним.
2. Не чого Я хочу, але чого Ти... (35-36)
Ісус молився, щоб ця чаша смерті й страждань, які Він понесе за гріхи світу, пройшла повз Нього. Але навіть під час молитви Він приймав суверенну волю Бога, і тому Божий мир наповнив Його серце.
3. Ви ще далі спите? (37-42)
Як важко молитися про речі, які не турбують нас по-справжньому! Учні чули, що говорив їм Ісус, але просто не хотіли думати про це, тому вони спали.
Молитва:Господи, навчи мене молитися, поки я не буду ясно знати Твою волю і приймати її.
Одне слово:Не спи. Молися