Бог робить так тому, хто надію на Нього кладе
(4): І відвіку не чули, до ушей не доходило, око не бачило Бога, крім Тебе, Який би зробив так тому, хто надію на Нього кладе!
1. Господи, роздери небеса і зійди (1-5)
Через гріхи людей, Боже святе місто було спустошене, храм спалений, а народ полонений. Пророк молиться, щоб Бог прийшов і показав Свою силу проти ворогів Свого народу. Насправді, Бог діє до блага тих, хто надію на Нього кладе, і допомагає тим, хто чинить справедливість. Але, якщо люди продовжують грішити, як Він може допомогти їм?
2. Вся праведність наша, немов поплямована одіж (6-7)
Ми повинні визнавати наші гріхи та гріхи нашого народу. Люди відділені від Бога гріхом, тому вся людська праведність — як брудна, поплямована кров’ю одежа, ми в’янемо як листя, а наші переступи несуть нас, як вітер несе полову. Єдина наша надія — праведність Ісуса Христа. Ми маємо зодягнутися в Божу праведність. Ми повинні зодягнутися в образ Ісуса.
3. Господи, Ти наш Отець (8-12)
Просячи милості, пророк приходить до Бога, як творіння підходить до свого Творця. Слова його сповіді: "ми глина, а Він наш гончар" — це не тільки констатація факту, це сповідь віри й смирення. Пророк просить, щоб Господь змінював його народ за Своєю волею та дійсно робив з них святий народ. Ми Його творіння. Бог допомагає тим, хто просять милості та терпляче очікують на Нього.
Молитва:Господи, ми грішники, але Ти милостивий. Прийди до нас, очисти і допоможи нам.
Одне слово:Господь допомагає тим, хто чекає Його