Увечері, вранці й опівдні
(18): Увечері, вранці й опівдні я скаржусь й зітхаю, - і Він вислухає мого голосу!
1. У смутку, утисках й страху (1-16)
Життя - це важка і часто досить гнітюча штука. Грішник не має Божого страху, і день і ніч шукає як би спокусити і обмовити праведника. Навіть чоловік рівний, приятель близький, знайомий, з яким автор Псалма разом ходив до храму зраджує його любов, дружбу і довіру говорячи злі слова схожі на гострі мечі. псалмист був так засмучений і змучений нечестивцями, що волів би мати крила як у голубки щоб полетіти від негараздів і потрясінь. Але все, що йому залишається - молитись (2).
2. Свого тягаря поклади на Господа (17-24)
В своєму смутку псалмист не воює з нечестивими. Замість цього, він кличе до Господа увечері, вранці й опівдні щоб Бог Сам захистив його від усілякої шкоди. Він знав, що лише Бог, Який відвіку сидить на престолі, зможе підтримати його, коли він цілком покладе на Нього усі свої тягарі.
Молитва:Господь, коли я стикаюсь з реаліями життя, мені хочеться втекти і полетіти як голубка. Допоможи мені увечері, вранці й опівдні покладати на Тебе усі мої клопоти.
Одне слово:Увечері, вранці й опівдні