Ісус передбачає зречення Петра
(28): По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї
1. Усі ви спокуситесь про Мене (27-28)
Ісус знав про слабкості Своїх учнів. Він знав про те, що вони, хоча і любили Його, були під владою смерті, і тому в їхніх серцях панував страх. У критичний момент всі вони втечуть. Але Ісус не зневірявся. Навіть на це Він дивився з погляду Божої історії - як на виконання пророцтва. Більш того, Він дав учням надію на Своє воскресіння, ясний напрям розкаятися та запевнив, що з радістю прийме, коли вони знову навернуться.
2. Самовпевненість Петра (29-31)
Петро любив Ісуса. Він був надзвичайно відданий Йому. Він сказав, що залишиться вірним Ісусові, навіть якщо всі решта втечуть. Але в основі його відважних слів лежала упевненість у собі, а не впевненість у Богові. Він сам не знав себе настільки добре, як знав його Ісус. Передбачивши зречення Петра, Ісус відкрив йому шлях навернутися після падіння.
Молитва:Господи, навчи мене залежати від Тебе, а не від себе, і якщо я впаду, дай мені покірливо розкаятися і знову повернутися до Тебе.
Одне слово:Знову прийти до воскреслого Ісуса