Як за днів тих, коли боронив мене Бог
(29:3,4): коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті, як був я за днів тих своєї погожої осени, коли Божа милість була над наметом моїм
1. При світлі його я ходив в темноті (29:1-25)
Йов згадав благословенні дні глибокої дружби з Богом. Він знав, що чинить, тому що світильник Божий світив над його головою. Йов був як дерево, коріння якого напоєне водою. Він допомагав бідним та сиротам (22:9), всі поважали його.
2. Киплять мої нутрощі й не замовкають (30:1-31)
Страждання Йова посилюються тим, що навіть юнаки, сини тих, кого Йов і за стіл не покликав би, насміхаються та зневажають його. З того часу, як Бог "розв'язав пояса", залишивши його безпомічним, ці люди поспішають скористатися його беззахисністю. Однак, саме велике страждання Йова - це внутрішній біль, через те, що не може зустрітися з Богом та зрозуміти, що Він робить. Йов жадає відновити свої відносини з Богом, але здається, Бог не чує і не бачить його сліз. Тому Йов говорить: "Киплять мої нутрощі й не замовкають".
Молитва:Господи, допоможи мені проходити крізь темряву за допомогою Твого світла, та жити в особистих відносинах з Тобою.
Одне слово:Шукай особистих відносин з Богом