Звинувачення Еліфаза
(23:12): Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його
1. Хіба твоє зло не велике? (22:1-30)
Спочатку, Еліфаз говорив ввічливо, але зараз, говорячи вже втретє, стає нетерплячим. Він певен, що Йов - колись багата та поважна людина - винен в гріху проти слабких та нужденних людей. Підтвердження цьому Еліфаз вбачає в стражданнях Йова. Він, як і Йов, знає, що Бог хоче бачити справедливість та милосердя. Еліфаз закликає Йова до каяття (21-23). Він стверджує: якщо Йов розкається, то Бог відновить його життя. Хоча слова Еліфаза звучать розумно, але він не знає Бога і не розуміє того, що Бог хоче зробити в житті Йова.
2. Йов шукає Бога (23:1-17)
Йов знає, що він не винний у гріхах проти бідних та нужденних, в якому його звинувачують. Він спростовує всі ці звинувачення в 29 розділі. Йов прагне знайти Бога, він полюбив слово Бога, та намагався ходити Божими шляхами. Але цього не вистачає. Страх Божий увійшов в його серце. Темрява покрила обличчя Йова, тому що він відчуває себе відрізаним від Бога. Бог - суверенний Правитель, сила Його лякає, але Йов все ж шукає Його. Він хоче зустрітися з Ним особисто та говорити з Ним.
Молитва:Господи, допоможи мені цінувати Твоє слово більше, ніж хліб мій щоденний.
Одне слово:Шукай Бога, цінуй Його слово