Стояти перед Господнім лицем
(9): якщо прийде на нас зло, - меч укарання, чи моровиця, чи голод, то ми станемо перед цим храмом та перед лицем Твоїм, бо ім’я Твоє в цьому храмі, і будемо кликати до Тебе з нашого утиску, - і Ти почуєш, і спасеш
1. Зібралися разом просити Господа (1-4)
Йосафат захвилювався, коли почув, що його вороги пішли на нього великою армією. Але він вирішив шукати Господа. Для нього це було настільки серйозно, що він оголосив піст серед усього народу. Люди у відповідь поприходили зі своїх місць. Це національне об’єднання було не для того, щоб показати їх силу, а для того, щоб просити Господньої допомоги.
2. Наші очі - на Тебе (6-13)
Йосафат звів свій погляд від ворогів на Господа, суверенного Бога, що панує над усіма царствами народів, в Чиїй руці сила та міць. Він пам’ятав історію Бога. Господь дав їм землю через Авраама, Божого приятеля навіки. Йосафат пам’ятав, як Господь обіцяв їм чути їхні молитви і спасти їх. Він приніс проблему до Господа: вороги відплачують їм злом за добро. Він не просив Бога надати їм сліпої милості, а діяти по справедливості. Він скромно допускав, що його народ не має сили і мудрості перемогти ворога, тому закликав усіх, навіть дітей, стати перед лицем Господнім.
Молитва:Господи, допоможи мені не дивитися на моїх ворогів і не опиратися на людську силу, а стояти перед Твоїм лицем і щиро молитися.
Одне слово:Стій перед Богом і проси Його допомоги