Розкайся в гордості
(26): Але впокорився Єзекія в пишноті серця свого, він та мешканці Єрусалиму, і не прийшов на них Господній гнів за днів Єзекії
1. Гордість та розкаяння Єзекії (24-26)
Єзекія був смиренною людиною молитви. Одного разу вже на схилі життя, по тому, як він скуштував успіх та багатство, він смертельно захворів. Бог відповів на його молитву та зцілив його. Але цар став гордим. Основна проблема була в його ставленні до Бога. Він був невдячним та не цінував Божу роботу в своєму житті. "І був гнів Божий на нього". Бог ненавидить гордість та невдячність. Гарна попередня біографія не дає людині права на гордість. Єзекія розкаявся в гордості у своєму серці, і Бог пробачив його.
2. Помилка Єзекії (27-33)
Гордість Єзекії привела його до дуже нерозумного вчинку. Він дозволив посланцям вавилонської імперії вільно дослідити його багатство та військову міць. Виявилося, що вони – шпигуни, і через кілька років Єрусалим був захоплений Вавилоном, а Божий народ був розсіяний та забраний в рабство (2 Цар. 20:12-21). Гордість однієї людини руйнує народ.
Молитва:Господи, збережи моє серце від непотрібної гордості і допоможи служити Тобі з смиренним, вдячним серцем всі дні мого життя.
Одне слово:Розкайся в гордості