Поклик дванадцятьох учнів
(13): І Він вийшов на гору, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього
З самого початку Своєї місії Ісус служив фізично та духовно хворим людям, жертвуючи та ризикуючи Своїм життям. Він щиро служив і піклувався про інших, тому звідусіль до Нього приходили люди. Як Ісус служив Богу й іншим в цей час?
1. Натовп великий ішов вслід за Ним (7-12)
Після проповіді в синагозі Ісус зі Своїми учнями віддалився на берег моря. За Ним пішло багато нещасних і хворих гріхом людей. Багато нещасних і вражених гріхом людей — це сутність того темного часу. Кожен з них так сильно страждав від своєї проблеми, що вважав її найголовнішою і прагнув ближче протиснутися до Ісуса (9). Того дня Ісус допоміг багатьом (10,11). Але Він розумів, що Його людські можливості в служінні такій великій кількості людей обмежені.
2. Ісус кличе дванадцять учнів (13-19)
Ісус не зневірився через те, що світ був таким темним. Цілу ніч Він молився Богові, шукаючи Його волі й керівництва (Лк. 6:12). Тоді Бог дав Йому мудрість і ясний напрямок для подальшого служіння. Вранці Ісус вибрав 12 учнів і призначив їх Апостолами. Він виховував їх дуже просто. Вони повинні були бути з Ним, щоб відновити в своїх серцях втрачений образ Бога і стати схожими на Нього. Він виховував їх доти, поки у них не з'явилася достатньо духовної сили, щоб проповідувати Євангелію та допомагати людям вирішити проблему гріха в їхньому житті. Ісус вірив, що вони зміняться в майбутніх батьків віри. Прочитайте їх імена (16-19). Що ви знаєте про кожного з них?
Молитва:Господь, дякую Тобі за те, що Ти покликав мене Твоїм учнем. Допоможи мені не зневірятися в темний час, а з вірою виховувати Твоїх учнів.
Одне слово:Виховуй учнів Ісуса Христа