Ісус являється Марії Магдалині
(17): Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!
1. Чого плачеш ти, жінко? (10-13)
Марія була свідком розп'яття Ісуса. Вона була так вражена й засмучена тим, що сталося, що навіть не могла плакати. Але коли вона побачила, що Тіло Ісуса зникло із гробу, її серце переповнив смуток. Для неї порожній гріб не був благою звісткою, а, навпаки, злим жартом. Цього вона вже не могла знести. Вона хотіла знайти розраду, підійшовши до мертвого Тіла Ісуса, але зараз і Тіла не було. Людський сум зробив її духовно сліпою, так що вона не могла впізнати Ангелів і навіть самого Ісуса.
2. Я бачила Господа ( 14-18)
Коли Ісус назвав Марію на ім'я, вона впізнала Його. Будучи в нестямі від радості, вона хотіла доторкнутися до Нього. Але час радіти й обійматися ще не прийшов. Це був час виконувати місію. Ісус послав її до учнів із благою звісткою про Його воскресіння з мертвих. Незабаром Йому треба було вернутися до Батька, але спочатку Він повинен був особисто зустрітися з учнями.
Молитва:Господь, допоможи мені не чіплятися за мертве минуле, але розділити з іншими благу звістку про воскресіння Ісуса
Одне слово:Я бачила Господа