Війна помсти
(13): А тепер давайте тих людей, розпусних синів, що в Ґів'ї, і ми повбиваємо їх, та й вигубимо зло з Ізраїля. Та не хотіли Веніяминові сини слухати голосу своїх братів, Ізраїлевих синів
1. Дайте тих розпусних людей (1-13а)
Згвалтування і вбивство наложниці левита не закінчилося лише гнівом чоловіка. Ізраїльтяни усвідомили, що вони у моральній і духовній кризі. Вони не знехтували подією в Ґів'ї і зібралися до купи. Вони вирішили, що жителів Ґів'ї треба покарати і просили віддати їм злочинців, щоб покарати їх, але сини Веніяминові пішли на них війною.
2. Тяжка і кривава війна (13б-48)
Сини Веніаминові були впевнені у своїй перемозі. Вони мали кваліфіковану армію. Ізраїльтяни отримали поразку в першій битві, але постом і молитвою добилися Божої допомоги. Вони вдало влаштували засідку і виграли війну. Тоді всі міста Веніяминові були побиті мечем, врятувалися лише 600 чоловік. Ті, хто намагались винищити зло в Ізраїлї, самі стали ще злішими.
Молитва:Господи, грішні люди не мають норм, і тому не можуть жити праведно. Врятуй нашу землю від морального свавілля.
Одне слово:Як викорінити зло?