Через великі утиски треба нам входити в Боже Царство
(22): душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навчаючи, що через великі утиски треба нам входити у Боже Царство.
1. Зміцнюючи новонавернених (21-23)
Павло постраждав, але апостоли придбали багато учнів у Дервії. Незважаючи на загрозу своєму життю в Лістрі, Іконії і Антіохії (Пісідія), вони повернулися і зміцнювали молодих учнів, просячи їх перебувати у вірі. Вони не підсолоджували життя віри, але підбадьорювали їх приймати страждання заради їхньої надії на Боже Царство. Вони рукопоклали їм пресвітерів (пастирів) і помолилися за них, посвятивши їх Господові. Було засновано чотири язичницькі церкви.
2. Звіт слугам молитви (24-28)
Після проповіді в Пергії, апостоли обрали прямий маршрут назад до Антіохії (Сирія). Там вони звітували перед церквою, яка посвятила їх на їхнє діло. Вони говорили про велику роботу Бога через них і як Бог відкрив двері віри поганам. Це був початок нової історії. Церква Ісуса Христа стала міжнародною, вищою за культурні обмеження.
Молитва:Господи, допоможи мені бачити Твої відчинені двері і дай віри увійти ними.
Одне слово:Труднощі - це двері до вічного життя