Помазаник
(30): І насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!
1. Повік буде насіння його (20-38)
Бог обрав малого пастушка Давида і поставив його царем над Своїм народом. Давид любив Бога. Бог зміцнював і захищав його, Він дав Давиду перемогу над усіма ворогами. Господь обіцяв, що Давидів нащадок називатиме Бога "Батько", стане Його первонародженим, а Царство Його буде встановлено навіки. Бог здійснив Свою обітницю і послав Ісуса Христа, Давидового нащадка і Сина Божого, бути Месією і вічним Царем. Бог вірно дотримується Своїх обіцянок.
2. Де Твої перші милості, Господи (39-53)
Псалмоспівець жив в часи національного лиха і особистих страждань. Можливо, він був царем, Давидовим нащадком. Йому здавалось, що Бог забув Свої обітниці. Тому він нагадує Богу про Його заповіт і перед Божим лицем складає свій смуток. Потім він говорить: "Благословенний навіки Господь!". То ж давайте і ми прийдемо до Бога, згадуючи Його обітниці і благословляючи Його ім'я.
Молитва:Господь, Твої обіцянки і Твоя любов не змінюються. Я надіюсь лиш на Тебе.
Одне слово:Божа вірність навіки