Я піду
(58): І покликали Ревеку, і сказали до неї: Чи ти підеш з оцим чоловіком? А вона відказала: Піду
1. Не спізняйте мене (50-57)
Лаван і Бетуїл, почувши про Божу справу, прийняли Божий суверенітет. Слуга Авраамів вклонився Богу і розділив з ними обід. Але його місія ще не завершилася. Наступного ранку він сказав, що готовий вирушити в путь. Сім'я Ревеки попросила більше часу для підготовки, але Авраамів слуга не змінив свого рішення. Він хотів завершити свою місію.
2. Рішення Ревеки (58-67)
Остаточне рішення залишалося за Ревекою. Ніхто не міг вирішити замість неї. Вона також чула свідчення Авраамового слуги, тому її рішення грунтувалося на Божому слові. Вона врахувала Божий суверенітет і Боже провидіння в найважливішому рішенні свого життя. Вона навіть не знала Ісака. Вона лише знала, що це воля Бога, тому сказала: "Піду". Вона пішла, щоб приймати участь в історії Бога, а не жити, зосередившись лише на сім'ї (59,60).
Молитва:Господи, допоможи мені приймати життєві рішення вірою, а не почуттями.
Одне слово:Рішення віри