Кров Заповіту
(28): бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!
1. Хто видасть (17-25)
Ісус востаннє вечеряв з учнями. Ця вечеря символізує Його любов до них. На серці в Ісуса було важко через одного з дванадцятьох, котрий не прийняв Його любові і дозволив сатані увійти до свого серця. Коли Ісус попередив, що один з них видасть Його, кожен побачив у собі можливість стати зрадником. До останнього Ісус намагався відвернути Юду від шляху загибелі.
2. На відпущення гріхів (26-30)
Ісус пояснив значення Своєї смерті та сіяв у серця учнів надію Небесного Царства. Поблагословивши, Ісус розламав хліб і роздав учням. Він просив їх розділити Його страждання. Взявши вино і вчинивши подяку, Він подав його учням. Воно символізує Його Кров, що буде пролита на знак заповіту поміж Богом і усіма віруючими. Коли ми приймаємо Ісуса і віруємо в Нього, ми отримуємо пробачення гріхів і стаємо вільними. Ми маємо славну надію їсти і пити з Ісусом у Небесному Царстві.
Молитва:Господи, я Твій, бо Ти уклав заповіт зі мною і скріпив його Своєю кров'ю.
Одне слово:Тепер я належу Ісусу