Сповідь і покаяння Давида
(13): І сказав Давид до Натана: Згрішив я перед Господом! А Натан сказав до Давида: І Господь зняв твій гріх, не помреш!
1. Ти той чоловік! (1-12)
Гріх спіймав Давида в свої тенета. Господь послав до нього пророка Натана. Той розповів йому зворушливу історію про бідну овечку, котра пробудила в серці Давида почуття справедливості. Він сильно розгнівався і засудив злого чоловіка. Тоді Нафан сказав: "Ти той чоловік". Господь любив Давида і вилив на нього Свою милість. Але Давид зневажив Господом і Його словом. Бог розкрив гріх Давида і покарав його.
2. Згрішив я перед Господом! (13-31)
Давид зізнався: "Згрішив я перед Господом!" - і Бог пробачив його. Тільки тепер меч уже не відступить від його дому і дитя, що народилось, помре. Давид розкаявся і не впав у відчай через Боже покарання. Господь вразив його дитину. Він постився і молився за неї, а коли дитина померла, Давид вклонився перед Господом. Цим він показав свою надію і віру в воскресіння (23). Давид відновив свою місію завойовника. Він зневажив Бога гріхом, але прославив розкаянням.
Молитва:Господь, допоможи мені поважати Твоє слово. Допоможи мені чесно розкаятись і сповідати свій гріх.
Одне слово:Сповідайся і покайся