Утвердження царства Саула
(15): І пішов увесь народ до Љілґалу, і настановили царем там Саула перед Господнім лицем у Љілґалі, і приносили мирні жертви перед Господнім лицем. І дуже радів там Саул та всі Ізраїлеві мужі!
1. Облога амонітянами Явешу (1-5)
Дії Саула не були діями царя. Він і далі орав батьковими волами. Потім стався один випадок. Амонітяни облягли Явеш. Люди Явешу були безсилими захистити себе від озброєних і жорстоких амонітян. Вони могли лише здатись, але умови здачі були жахливими і неприйнятними. Вони послали послів по всьому Ізраїлю, просячи допомогу.
2. Саул запалав у гніві (6-15)
Ізраїль був конфедерацією незалежних племен; вони не знали, як допомогти один одному. Але коли Саул почув новину, то дуже запалав його гнів; Божий Дух злинув на нього. Він закликав Ізраїль слідувати за ним на битву. І великий страх напав на людей, і вони зібрались, як один чоловік, щоб битися і повністю розгромити амонітян. Самуїл відновив лідерство Саула, і всі ізраїльтяни святкували велику перемогу під керівництвом нового лідера.
Молитва:Господи, Духом Святим допоможи мені вести Господню битву.
Одне слово:Чоловік, сповнений Святого Духа