Заслужений докір Єфрему
(3): І коли я побачив, що ви не спасете, то поклав я душу свою на небезпеку, і перейшов Йордан до Аммонових синів, а Господь дав їх у мою руку. І чого прийшли ви до мене цього дня, щоб воювати зо мною?
1. Єфремові хвастощі (1-7)
Після того, як закінчилася битва, Єфремляни, які й пальцем не поворушили, щоб перемогти спільного ворога, повелися так, ніби Їфтах знехтував ними. Так само вони раніше вчинили і з Гедеоном. Він був милостивий до них. Але Їфтах не попустив їм такої поведінки і виступив проти них. Усіх, хто говорив єфремлянською говіркою, хто не міг правильно вимовити слова "шібболет", Љілеадові люди ловили біля переправи через Йордан. Таким чином Їфтахова ревність закінчилася кривавою громадянською війною. В ті дні кожен робив те, що йому вважалося за правильне. Тоді не було ні Біблії ні духовного порядку.
2. Івцан, Елон, Авдон (8-15)
Ці троє другорядних суддів були людьми свого часу. Вони давали Ізраїлю деякий мир і порядок, але їхній духовний і моральний вплив був дуже слабким.
Молитва:Господи, дай мені сміливість боротись і перемагати задля Тебе. Навчи мене скромно приймати і пробачати своїм братам.
Одне слово:Господь дає перемогу