Бог відповідає Йову з бурі
(38:2,3): Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму? Підпережи но ти стегна свої, як мужчина, а Я буду питати тебе, ти ж Мені поясни!
1. Де ти був? (38:1-41)
Не було жодної людини, коли Бог поклав основу неба та землі. Ранкові зорі раділи та янголи співали від радості, коли бачили це. Цей вірш проголошує Божий суверенітет над землею та морем, світлом та темрявою, снігом та дощем, сузір’ями, хмарами та блискавками. Створення Богом світу, що нас оточує, настільки дивовижне, що навіть неможливо уявити.
2. Хто розуміє тварин? (39:1-40:5)
Бог забезпечує їжею тварин. Він турбується про левів, кіз та віслюків. Сила дикого бика величезна, її перевершує тільки його впертість. Страус - нерозумний та безглуздий птах, можна подумати, що це Божий жарт. Сила коня, гостре око сокола - все це Божі справи. Бог каже: "Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огудник?". Але Йову вже немає чого відповісти. Він знікчемнів через Божу велич та свою безпорадність (40:4).
Молитва:Господи, я віддаю славу Твоїм дивним справам. Навчи мене Твоїм шляхам.
Одне слово:Вклонись перед Богом Творцем