Вступ до послання до Тита
Лист Павла Титові - одне з його пастирських послань (також як 1-е та 2-е до Тимофія). У цих листах Павло дає інструкції молодим пастирям про те, як вони повинні піклуватися про Божу отару. В основному, ці листи були написані між 63 і 65 р. н.е., після того, як Павла звільнили з першого ув'язнення в римській в'язниці ( 60-62). Найімовірніше, Павло був страчений в 67 або 68 р. н.е..
Тит увірував через проповідь Павла. Він один з тих молодих людей, яких апостол усюди брав із собою. Павло посилав їх до церков, які потребували допомоги. Ім'я Тита не згадується в Діях, але згадується в інших книгах Нового Заповіту 13 разів. Раніше він був язичником, але Павло не став піддавати його обрізанню (Гал.2:3). Це показує тверду впевненість Павла в тім, що єдине, що необхідно для порятунку людини, - це віра в Ісуса Христа. Павло посилав Тита до багатьох церков, наприклад у Коринт (2Кор.7:6,7). Під час написання цього листа Тит допомагав вірянам на Криті, одному з островів Середземного моря. Пізніше він піонеризував Далматію (2Тим.4:10).
Крит був важким полем місії. Люди там були відомі своєю лінню, ненажерливістю й брехливістю (1:12). Але Христос помер для того, щоб змінити грішників у святих людей.
Проповідуючи істину
(1): Павло, раб Божий, а апостол Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і пізнанні правди, що за благочестям
1. Пізнання правди веде до благочестя (1)
Павло написав про віру, яку повинні мати вибрані Божі. Віра приходить від знання істини, а пізнання істини веде до благочестя. Ми можемо придбати різні знання з області теології, історії, філософії, етики й т.д. Але якщо наші пізнання не ведуть до благочестивого життя, то вони не щирі. Благочестивий - це той, хто знає Бога й росте в образ Ісуса Христа.
2. Фундамент віри й знання (2-4)
Щира віра й знання покладається в надії на вічне життя. Це тверда надія, тому що вона заснована на обіцянці Бога. Господь приготував вічне життя для нас ще від вічних часів. Бог не обманює, Він твердо зберігає Свої обіцянки й виконує їх у визначений час. Він виконав слово, сказане Адамові, Ною, Авраамові й Давидові, пославши Ісуса вмерти за наші гріхи й дати нам вічне життя. Ніхто не може жити без надії. Щира надія глибоко вкорінена в Божих обіцянках. Ісус Христос звершив наш порятунок. Господь дав нам веління розповісти про це всім людям.
Молитва:Господь, Своєю істиною зміни моє серце й зроби мене благочестивим.
Одне слово:Істина веде до благочестя