Співспадкоємці Христові
(17): А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись
1. Наш борг (12-14)
Іноді ми дуримо самих себе, коли думаємо, що в боргу перед своїм тілом і маємо шукати для нього насолод. Ми говоримо: "Все, з мене досить, треба перепочити". Але насправді ми маємо лише один борг – це борг Богу, Який створив нас і викупив Кров'ю Ісуса Христа. Кінцем тілесного життя є смерть, тому що наше тіло смертне. Але коли ми духом умертвляємо діла тілесні, то житимемо.
2. Не раби, а сини (15-17)
Раб гріха живе в страхові. Сатана тримає нас своєю силою через страх (Євр. 2:14,15; Лк. 1:74,75). Але Дух Божий веде нас до життя і миру. Коли ми стаємо дітьми Божими, в нас поселяється Його Дух, Який свідчить нам, що ми – діти Божі. Тому ми також і спадкоємці Божі, і співспадкоємці Христові. Ми маємо привілей розділити Христові страждання, щоб потім розділити Його славу.
Молитва:Господи, дякую за те, що Ти звільнив мене від страху. Я хочу розділити страждання і славу Христові.
Одне слово:Не страх, а синівство, страждання і слава