Надія для грішників, що розкаялися
(2б): Ми споневірилися нашому Богові, бо взяли ми чужинок із народів цього краю за жінок. Але є ще надія для Ізраїлю в цьому!
1. Сидячи під дощем (1-15)
Сльози розкаяння Ездри зворушили серця людей. Вони зрозуміли, що єдина їх надія - розкаятися. Тому в призначений день всі люди зібралися на площі в Єрусалимі. Це був дощовий день, але Ездра, не звертаючи уваги на дощ, нагадав їм про те, що вони були невірні Богові, одружуючись на жінках з безбожного народу. Він закликав їх розкаятися і відокремитися від язичників, що населяють навколишні землі. Народ не сперечався, вони погодилися зробити все, що він скаже, і швидше піти з-під дощу.
2. Плоди розкаяння (16-17)
Переселенці розкаялися в невірності і компромісному житті. Вони вирішили діяти рішуче. Можливо, їхні дії здаються дуже екстремальними, але це був єдиний спосіб духовного виживання. Ездра зберіг свій народ, учивши їх розкаянню і покорі, яка приходить від віри.
Молитва:Господь, допоможи нам усвідомити, що нам не можна йти на компроміс з гріхом. Допоможи мені вірно вчити Твоєму слову, як Ездра.
Одне слово:Є ще надія