Друге чудо Ісуса
(50б): І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, і пішов
1. "Як знамен тих та чуд не побачите, не ввіруєте!" (43-47)
В дійсності галілеяни не знали Ісуса. Вони бачили чудеса, які зробив Ісус (2:23-25), але не прийняли Його слова та не вручили Йому свого життя. Тому, коли до Ісуса за допомогою прийшов царедворець та просив прийти, щоб уздоровити його вмираючого сина, Ісус вказав йому, що його віра занадто поверхова та заснована лише на знаменах та чудесах.
2. "І повірив той слову, що до нього промовив Ісус" (49-54)
Цей чоловік не складав рук. Він продовжував просити Ісуса піти з ним. Ісус не пішов з ним, але послав його додому та дав йому обіцянку: "Син твій живе!" Царедворець повірив слову, що сказав йому Ісус, та пішов. Ймовірно, він відчував сильну внутрішню боротьбу, коли в самотності вертався додому. Коли слуги зустріли його та повідомили, що його син живий, він не побіг одразу в дім, а подумав про Ісуса та запитав їх про годину, о котрій йому стало легше. Він зрозумів, що це Ісус уздоровив його сина, та увірував сам та весь його дім.
Молитва:Господи, допоможи мені повірити Твоєму слову, щоб Ти працював в мені та через мене.
Одне слово:Віруй та корися слову Ісуса