Вступ до книги Естер
Книга Естер розповідає про одну гарну єврейську дівчину, яка стала царицею Перської імперії. Бог використав її для спасіння єврейського народу. В свято Пурім юдеї згадують відважність цариці Естер та її опікуна Мордехая. Хоча про Бога не згадується в цій книзі, але дуже добре видно Його суверенітет у керівництві імперією та історією. Він контролює всі події.
Коли під керівництвом царя Кіра Перська імперія завоювала Вавилон, для єврейського народу закінчився вавилонський полон. Багато з них пішли відбудовувати Єрусалим, але більшість розсіялися по всій Перській імперії. Персидський цар Ахашверош (486-484 до н.е.) правив територією від Індії до Єгипту.
Автор розповідає про те, як Естер врятувала євреїв від Гамана аґаґ'янина, який планував знищити їх націю. Родич Естер Мордехай, був одним з тих, хто зберіг єврейську самобутність, не дивлячись на те, що жив в чужій країні. Він став героєм віри. Сама Естер являється прикладом жіночої краси, слухняності та відваги. Вона були жінкою, яка прийняла волю Бога на своє життя.
Слова Мордехая до цариці Естер є ключовими книги: “Бо якщо справді будеш ти мовчати цього часу, то полегшення та врятування прийде для юдеїв з іншого місця, а ти та дім твого батька погинете. А хто знає, чи не на час, як оцей, досягла ти царства!” (4:14).
Падіння цариці Вашті
(20): А коли почується царський наказ, який цар зробить відомим у всім своїм царстві, хоч яке велике воно, то всі жінки віддадуть честь своїм чоловікам, від великого й аж до малого.
1. Гостина царя Ахашвероша (1-8)
Цар Ахашверош керував великою Перською імперією, столицею якої було місто Сузи. Одного разу він влаштував велику гостину та запросив усіх начальників та правителів областей. Він сильно вразив їх, показавши сіяння великого багатства. Кульмінацією було свято, яке влаштували на садовому подвір’ї царського будинку. Вино лилося рікою. Коли гості та цар були веселі, цар послав за царицею Вашті. Цар пишався її красою та хотів показати її своїм гостям. В безбожному світі жінки були як раби.
2. Помилка цариці Вашті (9-22)
Цариця Вашті також влаштувала гостину для жінок. Вона захопилася своїми справами та забула, що в першу чергу вона відповідальна перед чоловіком, і тому стала гордою. Коли цар послав за нею, вона відмовилась прийти. Цей вчинок зачепив гордість царя та розізлив його. Радники розглядали цю проблему як національну: всі жінки, почувши про вчинок цариці, почнуть зневажати своїх чоловіків! Вони порадили покарати її. Цар так і зробив. Про покарання оголосили по всій імперії, щоб жінки поважали своїх чоловіків.
Молитва:Господи, сьогодні гордість все ще руйнує доми та взаєморозуміння. Забери, будь ласка, усіляку гордість з мого серця.
Одне слово:Гордість веде до руйнування