Слава Господня
(34): А хмара закрила скинію заповіту, і слава Господня наповнила скинію
1. Господь входить до храму (34-35)
Все було приготовлено. Слава Господня (Лев.16:2, 2Сам.6:2, 2Хр.5:13, Пс.79:1) у вигляді яскравої хмари Божої славної присутності наповнила скинію, так що Мойсей не міг туди увійти. Це було кульмінацією, тим моментом, до якого Мойсей та весь народ так старанно готувалися. Вони були готові розпочати свою пілігримську подорож від гори Сінай до обіцяної землі, бо Бог тепер йшов з ними.
2. Хмара вдень та вогонь вночі (36-38)
Бог вів Свій народ до обіцяної землі. Коли хмара підіймалася від скинії, вони зберали стан та рушали туди, куди Він вів. Якщо хмара знову покривала скинію, народ зупинявся. Бог вів євреїв довгою дорогою та впродовж подорожі тренував їх. Вони вчилися покладатися на Бога. Він тренував їх бути святим народом і царством священиків та бути щасливими в обіцяній землі.
Молитва:Господь, перебувай з нами та веди нас до Небесного Царства. Зроби нас Своїм святим народом.
Одне слово:Слідуй за Божим керуванням