Вступ до послань Апостола Івана
Послання Івана були написані в кінці першого століття (можливо, в 90 р.) "старцем", якого отці ранньої церкви єдиноголосно визнавали Апостолом Іваном. В ті часи в церкві було багато "теплих" віруючих другого покоління, які не знали Ісуса особисто. Лжевчителі гностицизму насаджували ідею, що дух - це добро, а фізична матерія - це зло. Гностики заперечували істину втілення, що Ісус – Бог, Який втілився. В дійсності вони заперечували любов Бога, Який послав Свого єдинородного Сина спасти людей від їх гріхів. Іван, останній апостол, що бачив Ісуса, відкидав це лживе вчення, проголошуючи істину, що Бог став людиною, щоб показати Свою любов світу. Іванове визначення справжнього християнства не теологічне, а практичне: Справжній віруючий глибоко знає Божу любов та сердечно любить своїх братів. Ця глибока любов приходить не від людини, а від Бога, через благодать Ісуса.
Перше послання Івана адресоване всім віруючим. Друге та третє написане "вибраній пані" та Гайю відповідно. Їх теми прості та сильні: любіть Бога, любіть один одного, стійте в правді, серцем коріться Божим повелінням. Віра в Ісуса та вірність знищує фальшиве вчення і перемагає світ.
Християнська спільність
(3): що ми бачили й чули про те ми звіщаємо вам, щоб і ви мали спільність із нами. Спільність же наша з Отцем і Сином Його Ісусом Христом
1. Що бачили власними очима (1-2)
Гностики стверджували, що Ісус не прийшов як людина. Але Іван був очевидець цього факту. Він бачив, чув і доторкався до Ісуса, Який був у тілі. Він свідчить, що Ісус – це Бог Творець (Ів.1:3), Який прийшов у цей світ спасти грішників. Ісус – це Слово Життя, владою Свого слова Він дає вічне життя усім, хто приймає Його. Це є таїнство Втілення, прояв чудесної Божої любові.
2. Спільність з Богом (3-4)
Бог Творець прийшов в цей світ в людській подобі для того, щоб мати спільність з нами. Грецьке слово "кайнонія", спільність, означає найглибший стан стосунків любові. Християни – це ті, хто мають стосунки з Богом через Його Сина, Ісуса, завдяки благодаті прощення. Коли ми спілкуємося з Богом, також ми маємо спільність з усіма віруючими. Це дає нам радість (4).
Молитва:Господь, дякую за Твою чудесну любов, за те, що Ти послав Ісуса в цей світ. Я хочу глибоко спілкуватися з Тобою.
Одне слово:Спільність з Богом через Ісуса.