Благодать Бога; компроміс людини
(26,27): бо Господь побачив Ізраїлеву біду, дуже гірку, і не було вже невільного та вільного, і не було помічника Ізраїлеві. Та не говорив Господь знищити Ізраїлеве ім'я з-під неба, і споміг їх рукою Єровоама, Йоашового сина.
1. Цар, що став гордим (1-22)
Юдейський цар Амація намагався діяти як Давид. Він слухався закону Божого і чинив правосуддя. Він побив армію Едома і захопив їх. Він усе чинив добре, лише не знищив пагірки – меісця, де поклонялися хананеї. Для людей стало зручніше поклонятися на пагірках, аніж ходити далеко до Єрусалиму. Але Бог не терпить компромісів. Коли ми йдемо на компроміс заради зручності, наша віра слабне. Після завоювання Едому Амація став дуже гордим. Він ініціював війну з Ізраїлем і отримав ганебну поразку. Гордість відділяє людину від Бога і накликає біду.
2. Бог використовує безбожних людей (23-29)
Єровоам II царював 41 рік в Ізраїлі. Бог використовував його, щоб рятувати ізраїльтян від ворогів (27). Але він не вирішив істинної проблеми – не врятував ізраїльтян від поклоніння ідолам Дану і Бет-елю. Незважаючи на його великі досягнення, він остаточно визначив гірку долю Ізраїлю, бо не навернувся до Бога.
Молитва:Господи, допоможи Твоєму народу, що кличе до Тебе, не йти на компроміс з ідолопоклонством.
Одне слово:Не йди на компроміс з ідолопоклонством