Діти на вулиці
(16,17): До кого ж цей рід прирівняю? До хлоп'ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим, і кажуть: Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви...
1. Діти на вулиці (16-19)
Дитячі пісні дуже сильно підходили бунтівному духу того часу. Звуки сопілки означали запрошення до танцю, але не слухняні діти не танцювали. Похоронний спів закликав до плачу, але бунтівні діти не реагували. Сучасники Ісуса були такими ж. Іван жив скромним аскетичним життям, яке кидало виклик розбещеній культурі. Люди, які не хотіли покаятися, казали, що в ньому – біс. Ісус спілкувався з хворими та грішними людьми, служив їм. Але люди критикували Його та відкидали милість Бога.
2. Горе тим, хто не покаявся (20-24)
Міста Ізраїлю, в яких Ісус проповідував, мали привілей, але їх мешканці не покаялися, вони не прийняли Ісуса. Однак, стороні люди, які прийняли Євангеліє та покаялись, отримали спасіння. Привілеї не дають спасіння, його дає Ісус.
Молитва:Господи, забери мою гордість та даруй мені скромне серце, щоб я завжди міг приходити до Ісуса.
Одне слово:Слухай слово Бога, покайся та прийми Ісуса